Загальновідомо, що помірні фізичні навантаження корисні для здоров'я. Проте вплив фізичних вправ на суб’єктивні симптоми, пов’язані з настроєм і вегетативною нервовою функцією, ще повністю не досліджено. Метою цього дослідження було вивчити вплив щоденної ходьби на суб’єктивні симптоми, а також на настрій і вегетативну нервову функцію в людей, які не приймають ліків, але мають деякі загальні фізичні скарги. Ми оцінювали їхні симптоми за медичним індексом Корнелла (CMI), а стани настрою – за профілем станів настрою (POMS) і коефіцієнтом фронтальної альфа-латеральності. Вегетативну нервову функцію оцінювали за базовим рівнем у стані спокою лежачи на спині, реактивністю на ортостатичний виклик (фізіологічний стимул) і на самопрограмовану відеогру (психофізіологічний стимул) частоти серцевих скорочень (ЧСС), варіабельності серцевого ритму (ВСР), чутливості барорефлексу та артеріального тиску (ВР). Дисперсійний аналіз повторних вимірювань не показав значущої взаємодії показників CMI у групі (контрольна група та група, що йде) × час (період до та після ходьби). Навпаки, субшкала A-H (гнів і ворожість) POMS і базальної ЧСС значно знизилися після 4-тижневого періоду ходьби в групі, що йшла, порівняно з контрольною групою. Показник негативного настрою POMS зменшився, а основний високочастотний компонент ВСР та реактивність до ортостатичного виклику барорефлексної чутливості мінімально збільшилися порівняно з контрольною групою. Множинний регресійний аналіз виявив значний внесок A-H у фізичну оцінку CMI, яка продемонструвала незначне  зниження після експериментального періоду в групі, що ходила. Ці результати свідчать про те, що щоденна ходьба може покращити стан настрою та змістити вегетативний баланс у бік парасимпатичного переважання, а отже, може сприяти зменшенню суб’єктивних симптомів.