Як використовувати побутові історії для дітей з аутизмом

alt text

Багато дітей зі спектром аутизму стикаються з побутовими ситуаціями у повсякденному житті. Їм важко зрозуміти певну поведінку або важко прийняти зміни. Бути аутистом нелегко, але це не означає, що ми не можемо їм допомогти.
Отже,побутовими історіями називають історії, які створені спеціально для дітей-аутистів.
З цих та багатьох інших причин побутові історії можуть бути чудовим інструментом для інформування дітей про те, чого вони можуть очікувати в різних ситуаціях, а також чого можуть очікувати від них інші люди.
Давайте почнемо з розмови про те, навіщо побутові історії та звідки вони взялися.
ЗМІСТ

    1. Започаткування побутових історій для аутизму

    2. Створення ваших побутових історій для аутизму

    3. Чим побутові історії допомагають дітям?

    4. Як написати побутову історію для дітей з аутизмом?

  •  Типи речень для створення важливої побутової історії

    5. Загальні поради щодо використання побутових історій для дітей з аутизмом

    6. Підводячи підсумки

Започаткування побутових історій для аутизму

Останнім часом побутові історії для дітей з аутизмом, які на початку 1990-х років вперше були розроблені педіатром доктором Керол Грей набувають все більшої популярності. У вашому розпорядженні є багато побутових історій, які можна знайти та завантажити в Інтернеті.
Ці історії охоплюють такі теми, як миття рук, вирішення проблем переходу дороги, забезпечення безпеки під час пандемії та багато іншого. Обсяг розтягується до тих пір, поки побутові історії для дітей можуть бути корисними.
Однак створення власної побутової історії з нуля часто є найкращим способом налагодити стосунки з вашою дитиною та розповісти історію, яка її справді зацікавить. Це дозволяє створювати конкретні сценарії чи події, які можна додати до історії, щоб ваша дитина краще її сприймала.
Створення ваших соціальних історій для аутизму
Якщо ви думаєте, з чого почати, ця стаття має допомогти вам, оскільки ми глибше розглянемо, як ви можете ефективно використовувати побутові історії для дітей з аутизмом.
Побутова історія — це просто розповідь, створена для демонстрації конкретних ситуацій або проблем та, як люди можуть взаємодіяти та впоратися з ними. Для дітей з аутизмом побутові історії часто використовуються, щоб допомогти їм зрозуміти щоденні очікування, налагодити спілкування, адаптувати поведінку та прийняти зміни. 
Побутові історії для аутизму дозволяють дітям навчатися. Це допомагає їм засвоїти побутові ситуації, які їм зазвичай дійсно важко пізнати. Коли з’являється реальна ситуація, це стає навчальним досвідом, ніби тренуванням.
Побутові історії дуже наочні, і найкраще, коли вони створюються спеціально для конкретних ситуацій і окремих особистостей. Під час написання побутових історій рекомендується включати конкретну покрокову інформацію, яку дитина повинна дотримуватися.
Нижче ми розглянемо це.

Чим побутові історії допомагають дітям?

Наш обов’язок, як батьків, — ефективно навчати наших дітей, використовуючи найкращі доступні ресурси. Дослідження показують, що побутові історії можуть допомогти дітям з аутизмом налагодити стосунки з іншими та зрозуміти, що краще робити чи не робити, коли вони стикаються з незнайомими ситуаціями. Крім цього історії готують вашу дитину, вибрати найкращу реакцію чи взаємодію, щоб вона могла використати це в потрібній ситуації.
Побутові історії також можуть допомогти дітям з аутизмом:
  • Покращити соціальні навички і загальне спілкування між іншими людьми.
  • Допомогти їм зрозуміти як власні емоції, так і емоції інших людей.
  • Знизити рівень їхньої тривоги, особливо коли вони потрапляють у центр уваги.
  • зрозуміти, як вони можуть практикувати догляд за собою та самооцінку.
  • Працьвати над  поведінкою та тим, як вони можуть взаємодіяти з іншими.
  • Долати перехідний період та життєві зміни, такі як переїзд або зміна особистих речей.
  • Розвивати і підтримувати міцні дружні стосунки.
  • Використовувати свою уяву, яка допоможе їм досліджувати нові речі.
  • І набагато більше.

Як написати побутову історію для дітей з аутизмом?

Більшість експертів з аутизму рекомендують батькам створювати побутові історії, використовуючи власний голос дитини з аутизмом і виходячи з її особистих точок зору. Це робить побутові історії для дітей більш адаптованими, щоб діти могли їх легко засвоювати та вчитися з них.
Ось ще кілька порад щодо створення корисної побутової історії:
  •  Хороша побутова історія повинна мати конкретну мету, наприклад корегування на бажану поведінку дитини (дітей).
  •  Хороша побутова історія має містити приклади з великою кількістю інформації, зосередженої на особистості дитини.
  •  Хороша побутова історія повинна легко описувати речі, дотримуючись чіткої мови з простими заохочувальними словами.
Коли ви пишете побутові історії, вам слід переконатися, що ви використовуєте наочні елементи так само, як і текст. Залежно від того, наскільки регулярно ви хочете, щоб ваша дитина знайомилася з казкою, ви можете подумати про те, щоб використовувати її в класі/домашній школі, як легке читання під час перерви або навіть як казку перед сном.

Типи речень для створення важливої побутової історії

Згідно з журналом Autism Parenting Magazine, існує сім типів речень, які зазвичай використовуються в побутових історіях для дітей-аутистів. Ці речення можна використовувати як посібники щодо того, як ви можете створювати власні побутові історії. До типів речень відносяться:

1. Оглядові описові речення

Це описи внутрішнього аспекту іншої людини, наприклад, знання, думки, почуття, оцінювання, переконання та мотивація, включаючи предметність.
  •  «Моя сестра любить бігати вночі».
  •  «Мій брат не любить фільми жахів».
  •  «Моя мама зробить для нас усе».

2. Означальні речення

Ці речення відповідають на запитання «чому?» - відбувається подія чи дія. Це реальні предметні речення з достатньою кількістю думок, які неможливо припустити.
  •  «Діти їдять фрукти та овочі, щоб бути здоровими».
  •  «Дорослі ходять на роботу, щоб купити щось».

3. Наказові речення

Це речення, які вимагають діяти позитивно на будь-яку ситуацію. Ці речення не є наслідками, а радше вибором дії від іншої дії.
  •  «Я буду молитися щовечора перед сном».
  •  «Я буду дивитися на обидві сторони, коли переходитиму вулицю».

4. Керуючі речення

Ці речення здебільшого написані дитиною після того, як вони щойно почули історію чи дію. Ці речення можуть бути використані, щоб допомогти дітям з аутизмом як нагадування про виконання дії або набору дій для вирішення певної події.
  •  «Мені потрібно щодня рано прокидатися, щоб вчасно прийти до школи».
  •  «Мені потрібно пити молоко щовечора, щоб зберегти мої кістки міцними».

5. Стверджувальні речення

Це допоміжні речення, які можуть підсилити значення будь-якого твердження. Він також підкреслює думку чи значення. Ці речення посилюють серйозність дії та надають їй більшої ваги.
  •  «Я буду поважати своїх однокласників. Дуже важливо бути добрим».
  •  «Я буду слухати маму і тата. Це хороші манери слухати і залишатися слухняними».

6. Перспективні речення

Ці речення пояснюють важливість ролей інших людей у діяльності чи ситуації. Це вчить дітей-аутистів розуміти, що інші люди надійні та їм треба довіряти.
  •  «У школі потрібно багато чого навчитися і багато чого запам’ятати. Мій учитель може пояснити мені це, щоб я зрозумів».
  •  «У зоопарку дуже багато тварин. Екскурсовод може познайомити мене з тваринами, щоб я міг дізнатися про них»

7. Часткові речення

Ці речення заохочують дітей-аутистів шукати правильну відповідь на будь-яку ситуацію. Це дуже корисні речення, оскільки дитина дізнається про важливість розуміння різних побутових ситуацій і вони можуть бути керованими.
  •  «Моя сестра любить грати у волейбол у школі».
  •  «Мій тато любить дивитися спорт».

Загальні поради щодо використання побутових історій для дітей з аутизмом

Беручи до уваги все вищесказане, ось ще кілька загальних ідей для батьків щодо того, як використовувати побутові історії для підтримки потреб дитини з аутизмом:
  •  Визначте, яку тему можна включити в побутову історію, і зробіть її конкретною. Уникайте додавання занадто великої кількості тем та інформації.
  •  Щоб допомогти вашій дитині більше спілкуватися, створіть свого головного героя з рисами вашої дитини. Ви можете додати певні риси обличчя чи тіла або те, що вони робили в минулому.
  •  Завжди зберігайте історії в позитивній поведінці та пов’язуйте з комфортом, розумінням і терпінням. Намагайтеся уникати негативу і завжди створюйте настрій легко.
  •  Розділіть різні поняття в різних історіях, щоб задовольнити кожну конкретну потребу. Якщо у вашій історії занадто багато тем, можливо, кращим вибором буде створення іншої історії.
  •  Спостерігайте та враховуйте настрій вашої дитини кожного разу, коли ви розповідаєте побутову історію. Вони не завжди будуть у настрої слухати історії, тому вибирайте час з розумом.

Як використовувати побутові історії для дітей з аутизмом

  •  Хто створив побутові історії для дітей з аутизмом? Педіатр, доктор Керол Грей на початку 1990-х років.
  •  Побутові історії для аутизму — це розповідь, яка демонструє дітям ситуації, дозволяючи їм вирішувати ці ситуації.
  •  Чим допомагають дітям побутові історії? Це допомагає їм покращити свої соціальні навички, зрозуміти емоції, навчитися доглядати за собою, справлятися зі змінами в житті, використовувати   свою уяву та багато іншого!
  •  Як написати побутову історію для дітей з аутизмом? Ставте конкретну мету, використовуючи факти, зосереджені на особистості дитини, щоб описати речі позитивною мовою.
  •  Типи речень для створення важливої побутової історії. Перспективні, описові, наказові, керуючі, стверджувальні та часткові речення.

Підводячи підсумки

Побутові історії для учнів-аутистів можуть бути чудовим інструментом, щоб допомогти дітям розвинути свої соціальні навички, правильно реагувати на ситуації та багато іншого. Фактично, дослідження 2015 року, в якому взяли участь 30 дітей з аутизмом, половина з яких пройшли тренінг із побутових історій, показало, що ті в групі, які отримали побутову історію, продемонстрували кращу соціальну взаємодію. 
Звичайно, завжди варто пам’ятати, що кожна дитина унікальна, і те, що підходить одній дитині, може не підійти іншій. Тим не менше, побутові історії можуть бути дуже цікавими для написання, і це творчий спосіб навчання та розвитку  вашої дитини-аутиста.