Резюме: Діти до досягнення трирічного віку, яких вилучили з батьківської опіки та помістили у добре підтримувану прийомну сім’ю, мали зміни в ділянках мозку, які допомагають розв’язати проблеми високого рівня до досягнення 16 років. У тих, кого помістили у підтримувальну прийомну сім’ю, ділянки мозку, пов’язані емоційною обробкою, мовою та виконавчими функціями розвинені природньо. Однак ця картина була змінена у тих, хто був позбавлений сімейного піклування.

Після падіння комунізму в Румунії тисячі дітей опинилися в дитячих будинках по всій країні. Цими дітьми нехтували через високе співвідношення кількості дітей проти вихователів, загальний низький рівень догляду та дещо створений не персональний догляд.

На той час у Румунії не було програми прийомної сім’ї, дослідники з Університету Північної Кароліни в Чапел-Хілл Чарльз Зіна, Чарльз Нельсон і Натан Фокс створили нову програму прийомної сім’ї.

Ця програма була як слід підтримана, спеціальною групою соціальних працівників, яка часто відвідувала прийомні сім’ї.

Для участі в цій програмі прийомної сім’ї діти були відібрані випадково, що дало вченим незвичайну можливість вивчити, що відбувається з мозком дітей, коли вони позбавлені уваги та емоційного зв’язку.

Нове дослідження групи, опубліковане 7 жовтня в Science Advances, показує, що раннє позбавлення продовжує впливати на розвиток мозку навіть у підлітковому віці.

«Протягом багатьох років роботи над тваринами ми знаємо, що на ранніх етапах життя формується розвиток мозку, але досі це ніколи не було переконливо доведено на людях», — каже Маргарет Шерідан, клінічний психолог з Університету Північної Кароліни в Чапел-Хілл, провідний автор нового дослідження, яке показує, що позбавлення в ранньому дитинстві формує розвиток структури мозку в підлітковому віці.

Шерідан і команда дослідників з Бухарестського проекту раннього втручання сьогодні в Science Advances опублікували отримані дані.

Їхнє дослідження показує, що у дітей до досягнення 3-річного віку, яких випадково поміщали з інституційної опіки в добре підтримувану прийомну сім’ю, зміни в ділянках мозку, які підтримують вирішення проблем вищого рівня, відбулися через роки, коли дітям було 16 років.

Крім того, у дітей, які були передані у високоякісну прийомну сім’ю до досягнення 3 років, спостерігали типовий розвиток мозку з 9 до 16 років у сферах, пов’язаних з емоційною реактивністю, мовою та виконавчими функціями, але ця картина була змінена для дітей, які були позбавлені сім’ї, догляду.

«Тут ми показуємо, що можливості, які дитина має в ранньому віці навчатися та рости, впливатимуть не лише на її поведінку, але й на реальний розвиток її мозку та структуру мозку протягом багатьох років», — каже Шерідан.

«Дітям потрібні опікуни, які вкладають у них, щоб підтримувати їхній розвиток із самого раннього віку».

Бухарестський проект раннього втручання, започаткований у 2001 році, є знаковим дослідженням впливу інституціоналізації, важкої форми зневаги на розвиток дитини.

Це єдине рандомізоване контрольоване дослідження прийомної сім’ї як альтернативи інституційному вихованню. 68 дітей віком від 6 до 33 місяців вилучено з дитячих будинків і передано на якісне виховання.

Сім'ї, які отримали прийомну дитину, часто відвідував соціальний працівник і надавав значну фінансову підтримку, що сприяло інтеграції та підтримці дітей.

За дітьми спостерігали протягом усього їхнього дитинства, і перші докази негативного впливу інституціоналізації на розвиток змінили підхід Румунії до догляду за дітьми та покидання сім'ї.

«Ці нові докази показують, що те, що не відбувається з дітьми, має таке ж значення, як і те, що відбувається для розвитку дитячого мозку», — каже Шерідан.

Анотація

Раннє позбавлення змінює структурний розвиток мозку від середнього дитинства до підліткового віку.

На основі експериментальних досліджень на тваринах були висунуті гіпотези щодо біологічного вбудовування ранніх негараздів через механізми нейропластичності розвитку.

Однак жодне дослідження не продемонструвало причинно-наслідкового зв’язку між ранніми негараздами та нервовим розвитком у людей.

Тут ми представляємо докази випадкового вибору контрольованого дослідження, яке пов’язує психосоціальне позбавлення в ранньому дитинстві зі змінами в корковому розвитку від дитинства до підліткового віку, використовуючи лонгітюдні дані Бухарестського проекту раннього втручання.

Зміни в структурі кори головного мозку внаслідок випадкового вибору у прийомну сім’ю були найбільш вираженими в латеральній і медіальній зонах префронтальної кори головного мозку та в трактах білої речовини, що з’єднують префронтальну та тім’яну кору.

Демонстрація причинно-наслідкового впливу позбавлення на розвиток нейронної структури підкреслює важливість раннього влаштування в сім’ю для пом’якшення тривалих наслідків розвитку нервової системи, пов’язаних із раннім позбавленням.